ДОШКІЛЬНИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД (ЯСЛА-САДОК) № 69 "КРИСТАЛИК" КОМБІНОВАНОГО ТИПУ

 





Сторінка вчителя - логопеда

У дошкільному закладі працює два вчителі - логопеди

 

Мурашко Надія Андріївна та Будник Катерина Миколаївна

 

Семінар - практикум для педагогів " Використання ігрових технологій в роботі з дітьми , що мають мовні порушення "

 

 

 

Основні структурні компоненти
професійної діяльності вчителя – логопеда:

1.     Діагностична діяльність.

2.     Складання індивідуальних корекційно – компенсаторних планів роботи.

3.     Корекційна робота з виправленням порушень усного та письмового мовлення.

4.     Надання порад, консультацій батькам, педагогам, залучення родин до активної практичної співпраці.

5.     Співпраця з психологом, вихователями, медичними працівниками.

6.     Участь у різних заходах методичної роботи, самоосвіта.

 

Пріоритетні завдання логопедичної корекції:

Ø Подолання порушень усного та письмового мовлення;

Ø Розвиток усіх видів мовленнєвої діяльності;

Ø Формування фонетико – фонематичної, лексико – граматичної сторін мови, зв’язного мовлення;

Ø Розвиток мовленнєвої, загальної та дрібної моторики;

Ø Вироблення навичок свідомого сприймання та розуміння зверненого мовлення;

Ø Розвиток просодичної сторони мовлення (темп, ритм, тембр, сила голосу);

Ø Розвиток психічних процесів (пам'яті, мислення, уваги).

 

 

ПРАВИЛА СПІЛКУВАННЯ З ДИТИНОЮ

v Ваше мовлення має бути взірцем для наслідування. Дитині не можна чути неправильну вимову.

v Не можна сміятися з того, що дитина неправильно вимовляє слова.

v Не треба повторювати за дитиною неправильну вимову, «сюсюкати», закріплюючи тим хибні зразки.

 

 

 

 

 

 

 

 

Робота вчителя логопеда Будник К.М. з вихованцями групи № 2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ШАНОВНІ БАТЬКИ завжди звертайте увагу на неправлення мовлення дитини, намагайтесь встановити причину (погане мовленнєве оточення, наявнісь патології ЛОР органів та багато інших).
 
Виявлені на початковому етапі порушення мовлення легко і швидко виправляються.
 
Відсутність звуків у мовленні дитини завжди призводить до їх заміни іншими - у легкомувипадку, до спотворення вже існуючих і міцному їх укріпленні - у складних випадках.
 
Не намагайтесь виправляти спотворені звуки самостійно, якщо вичуєте їх більше місяця - вони вже закріпились міцно та потребують консультації з логопедом, а далі - виправлення.
 
Якщо дитина розмовляє незрозуміло і зрозуміти її можете тільки ви (а буває і ви не можете) неодмінно звертайтесь за консультацією.
 
Ніколи не лякайте дитину щодо її розмови - це створює страх, невпевненість і в подальшому призводить до неконтактності, недовірі і довгій роботі з логопедом.
 
Стимулюйте дитину спілкуватися: під час прогулянки проговорюйте побачене - почутий спів пташок, завивання вітру взимку, плескіт води; розмовляйте з приводу прочитаної казки, побаченої телепередачі, мультфільму, випадку, який небезпечний і трапився нещодавно - пояснюйте усе, що цікавить малениких і допитливих і скоро, неодміно, ваша дитина здивує вас своїми можливостями: мислити,фантазувати, знаходити вихід із складного, для їх віку, становища, приймати рішення у різних ситуаціях, бути цікавим співрозмовником, уважним слухачем і комунікативно- творчою людиною у подальшому житті, що неодмінно допоможе їй досягти успіхів!
 
ЯК РОЗВИВАТИ МОВЛЕННЯ ДИТИНИ
 
Спілкуйтесь з дитиною якомога більше, коментуйте свої дії, детально розповідайте про предмети, які оточують його.
 
Збабачуйте словниковий запас малюка новими словами, пояснюючи їх.
 
Розмовляйте з дитиною повільно, грамотно і чітко, ні в якому разі не сюсюкайте".
 
Спонукайте дитину до мовлення, ставлячиїй запитання, поступово ускладнюйте їх.
 
Коли малюк говорить, виправляйте йогомовленеві помилки лише після того, як він закінчить фразу.
 
Багато читайте дитині, вчіть її переказувати, разом вчіть вірші, вчіть складати цікаві історії за картинками.
 
Процес розвитку мовлення стимулює дрібна моторика рук. Виконуйте вправи для пальчиків, малюйте олівцями і крейдою (не фломастерами), грайте в мозаїку.
 
 
Не забувайте хвалити дитину після кожного її успіху!
 
Що таке норма?
Малюки починають оволодівати мовою з самого народження. Чуючи ласкавий мамин голос, вони вже у 2-3 місяці пробують відповісти "гулінням", у 5-6 місяців починають лепетати, а в 8-9 місяців вимовляють перші нескладні слова. До кінця першогороку життя словниковий запас дитини складає - 5-20 слів. В 1,5-2 роки дитина починає розмовляти. З 1-2 рокіів має знати від 100-300 слів і будувати нескладні фрази (мама дай). До 3-х років словниковий запас збільшується в 3-4 рази. Малюк знає назви предметів, охоче розповідає, де він був і що бачив. Вимовляє всі звуки, крім сонорних (л, р) і шиплячих (ш, ж, ч). На 4-му році життя словниковий запас складає 1500-2000 слів. Дитина може переказати казку, описати враження з прогулянки. Не біда, якщо в цьому віці малюк плутає закінчення і ставить неправильний наголос. В кінці 5-го року дитина повинна чітко промовляти шиплячі і сонорні звуки; підбирати слова на заданий звук.
 
ФОРМУВАННЯ І РОЗВИТОК ЗВ"ЯЗНОГО МОВЛЕННЯ ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ
 
Для того, щоб попередити вади мовлення,необхідна велика профілактична робота з боку дорослих, які оточують її в сім"ї, садочку.
 
Стежте, щоб мовлення оточуючих було неквапним, плавним, правильним і чітким. Правельне мовлення викличе такеж правельне мовлення у дитини.
 
Звертайте увагу на те, щоб дитина говорила, достатньо широко відкриваючи рот,не дуже голосно, не поспішаючи, шкідливо розмовляти, коли відбувається вдих, захлинаючись і задихаючись.
 
Не допускайте прискореного мовлення дітей. Таке мовлення нерідко засвідчує про підвищену збудженість слабкість нервової системи. Вона може призвести до заїкання.
 
Оберігайте дитину від контактів з людьми, які заїкаються, спілкуючись з дорослимим чи ровесниками. які заїкаються, дитина починає відтворювати ті ж зупинки у своєму мовленні.
 
Застерігайте малюка від психічних і фізичних травм, бурхливих проявів гніву і радощів, від перебування серед нервових, неспокійних дітей.
 
Не навантажуйте мовлення дитини. Не вимагайте промовляти складні фрази. незнайомі і незрозумілі слова, завчати дуже багато віршів, складних за змістом та формою.
 
Частіше читайте їй, просіть переказувати прочитане, вивчайте з нею вірші, розмовляйте й виправляйте, коли дитина говорить неправильно.
 
Не навантажуйте дітей зайвими враженнями, які викликають у них емоційне перенапруження.
 
Не дозволяйте довго дивитись телевізор.
 
Не розповідайте дитині перед сном страшних казок, хвилюючих історій, не залишайте дитину, коли вона боїться.
 
При серйозному ставленні до цих заповідей, ви. батьки, зможете змінити побут в сім"ї, методи виховання дитини, зможете встановити правильні, здорові взаємовідносини між дитиною та оточуючими.
 
Сформованість зв"язного мовлення дошкільнят - кінцевий результат педагогів та батьків.
Дослідження показують: для того, щоб дитина раннього віку успішно оволоділа словом, вона має почути його багато разів, а щоб почала активно використовувати у власному мовленні, - ще більше. (70-90 р.). Дітям з мовленнєвими порушеннями треба повторювати нові слова набагато частіше.
Опанування речення - процес ще складніший. Якщо за нормальних умов діти починають складати речення приблизно у 2 роки, то в разі наявності мовленнєвих вад - після 3-4 років, а інколи після 5-ти. Батьки й педагоги мають бути особливо уважними до малят, бо саме на цьому етапі у дітей найчастіше виникає заїкування. До того ж слід пам"ятати, що кожний етап розвитку мовлення є підгрунтям для наступного.
На 5-6 рокх життя діти опановують ситуативне мовлення (конструювання речень в умовах конкретної ситуації).
Формуванню зв"язного мовлення сприяють вправи на формування навичок складання зв"язних розповідей, які проводяться з використанням схем-піктограм та опорних картинок. Такі прийоми роботи викликають у дошкільнят інтерес до словотворення, самостійного складання речень та розповідей.
 
Пам’ятка для батьків щодо дотримання режиму дня
 
1. Необхідно виділити спеціальні години для відвідування логопедичних занять і постійний час для самостійної домашньої роботи.
 
2. Харчування дитини повинно бути регулярним: від нього залежить стійкість рефлексів, що утворюються; порушення своєчасного та якісного харчування призводить до різкого зниження всіх захисних функцій організму, до нездатності боротися із зовнішніми шкідливими впливами.
 
3. Малюк повинен щодня ходити на прогулянку, бо через шкірні покриви, органи дихання й органи відчуттів на дитину добре впливають кліматичні, мете реологічні та природні фактори. Щоденні прогулянки, ігри на свіжому повітрі, спортивні розваги заспокоюють нервову систему, створюють емоційний підйом, бадьорий настрій; глибока передумова організму при цьому відбувається природно і просто.

1
2
3